ТГМ1

ТГМ1
ТГМ1 № 2925 в Новосибірському музеї залізничної техніки
Основні дані
Рік будування 1956-1972
Країна будування СРСР СРСР
Завод Муромський тепловозобудівний завод
Разом побудовано 3368
Країни експлуатації СРСР СРСР
Ширина колії 1520 мм
Рід служби маневровий
Технічні дані
Конструкційна швидкість 60 км/год
Осьова формула 0-3-0
Робоча маса 48 т до 1965, 46 т відтак
Тип передачі автоматична гідродинамічна
ТГМ1 у Вікісховищі
ТГМ1-861 на маневрах, локомотивне депо станції Уссурійськ, 1977 рік.

Тепловоз ТГМ1 — перший серійний радянський маневровий тепловоз з гідропередачею, спроєктований Муромським тепловозобудівним заводом.

Історія

1956 Муромський завод побудував два перші тривісні маневрові тепловози з гідродинамічною передачею. Проєктувався тепловоз на цьому ж заводі, мав загальну компоновку трофейного німецького маневрового тепловоза з гідромеханічною передачею ДГ14-1.

Оскільки новий тепловоз будувався для заміни танк-паровозам 9П, які випускалися цим же заводом, то його потужність і сила тяги стали рівноцінними паровому попереднику. Спочатку серія називалася ТГМ, потім позначення змінили на ТГМ1 (Тепловоз з Гідропередачею, Маневровий).

У процесі випуску тепловоза в його конструкцію вносили низку змін у схеми електроустаткування, системи управління дизелем, акумуляторні батареї тощо.

Всього з 1956 по 1972 завод випустив 3368 тепловозів серії ТГМ1.

Більшість тепловозів цієї серії працювали на промислових підприємствах, однак частина локомотивів використовувалася для маневрових робіт на залізничних станціях. Останній тепловоз ТГМ1 був виключений з парку Міністерства шляхів сполучення СРСР 1990.

Конструкція

Кузов тепловоза капотного типу, жорстко з'єднаний з рамою. Під кабіною машиніста розташований відбійний вал, з'єднаний з рушійними колісними парами, які мають зчеплення аналогічне паровозному.

Дизельний двигун — дванадцятициліндровий чотиритактний 1Д12 — 400 потужністю 400 к. с. виробництва Барнаульського заводу.

На першому тепловозі серії, а також на кількох наступних, замість гідропередачі Муромського заводу встановлювалася гідропередача німецького концерну Voith GmbH, який фактично монопольно будував тепловозні передачі для всього світу. Крутний момент від двигуна до колісних пар передавався гідротрансформатором або однією з двох гідромуфт (в різних режимах роботи). Гальмівна система обслуговувалася компресором стисненого повітря, що мав привід від двигуна. Контролер машиніста мав шістнадцять позицій. Також в управлінні тепловозом використовувалися електромагнітні та електропневматичні вентилі. Водяний котел опалював кабіну машиніста та підігрівав мастило, паливо і воду в холодну пору року. Однак робота котла виявилася ненадійною і надалі замість котлів використовувався прогрів двигуна, а кабіна машиніста опалювалася калорифером.

У процесі експлуатації відзначалася простота технічного обслуговування тепловоза і відносно комфортна кабіна машиніста (відсутність протягів, зручне обертове крісло, гарна шумоізоляція).

Джерела

  • Раков В. А. Тепловозы серии ТГМ1 // Локомотивы отечественных железных дорог 1956 - 1975. — 2-е, переработанное и дополненное. — М. : Транспорт, 1999. — С. 350 - 353. — ISBN 5-277-00821-8.(рос.)

Посилання

«Единица» с оценкой «отлично»(рос.)

  • п
  • о
  • р
Тепловози, збудовані за часів СРСР (1922–1991)
Німеччина

Еел2 (1924) • Емх3 (1926) • Еел8 (1932) • Дг14-1 (1941)

США

Да (1942-46) • Дб (1944-45)

СРСР

Щел1 (1924) • Еел8 (1932) • Еел (1932-41) • АА (1933) • ТЕ1 (1947-1950) • ТЕ2 (1948-1955) • ТЕ5 (1948) • ТЕ4 (1952) • ТЕ6 (1952-1955) • ТГМ1 (1956-1972) • ТГМ2 (1956-59) • ТЕ7 (1956-1964) • ТЕ3 (1956-1973) • Чехословаччина ЧМЕ2 (1957-1965) • ТЕ10 (1958-1961) • ТЕМ1 (1958-1966) • ТГК (1958-1962) • ТГ100 (1959) • ТГ102 (1959—1965) • ТГМ20/ТГМ21 (1959) • ТГМ3 (1959-67) • ГТ101 (1960) • ТЕМ2 (1960-1984) • ТГК2 (1960-2008) • ТГМ23 (1960-донині) • ТЕП10 (1960-1968) • ТЕП60 (1960-1985) • ТГ105 (1961) • ТГ106 (1961) • ТЕ3Л (1961) • ТЕ30 (1961) • ТУ4 (1962—1974) 1Чехословаччина ЧМЕ3 (1963-1988) • ГП1 (1964) • М62 (1965-1980) • ТГМ6 (1966-донині) • ТУ5 (1967—1973) 1ТУ6 (1968—1971) 1ТЕ109 (1968-1978) • ТЕ114 (1971-1985) • ТУ7 (1971—1986) 12ТЕ116 (1971-2015) • ТГМ4 (1971-донині) • ТЕП70 (1973-2006) • ТУ6А (1973—1988) 1ТЕ125 (1974) • ТЕ129 (1974-1979) • ТЕ120 (1975) • ТЕМ7 (1975-донині) • ТЕП75 (1976) • ТУ6Д (1978—1988) 1 • ТУ6П (1978—1988) 12ТЕ121 (1978-1992) • ТЕМ3 (1979-1992) • 2ТЕ116А (1981) • 4ТЕ130 (1982) • ТГМ40 (1982-донині) 4, 1520 ммТГМ12 (1983) • ТЕ127 (1985) • 2ТЕ137 (1985) • Чехословаччина ЧМЕ5 (1985) • ТУ7А (з 1986) 1ТЕ136 (1984-1992) • 2ТЕ137 (1985) • ТУ6СПА (1986—1993) 1ТЕМ15 (1987-1995) • 2ТЕ126 (1987) • ТЕП80 (1988-1989) • ТУ8 (з 1988) 1, 2ТУ8Г (з 1988) 1, 3ТУ8П (з 1988) 1, 3 • ТУ10 (з 2010) 1

Прапорець вказує країну виготовлення. В дужках подано роки виготовлення. Курсивом вказано дослідні тепловози. Жирним виділено маневрові тепловози. Ширина колії: 1 — 750 мм, 2 — 1000 мм 3 — 1067 мм, 4 — 1435 мм.
  • п
  • о
  • р

ТГМ1 (1956-1972) • ТГМ20/ТГМ21 (1959) • ТГМ23 (1960-донині)

В дужках подано роки виготовлення. Жирним виділено маневрові тепловози.