2Б14 «Піднос»

82-мм міномет 2Б14 «Піднос»

Міномет 2Б14 на статичній експозиції форуму «Технології у машинобудівництві 2010»
Походження СРСР
Історія використання
На озброєнні 1983 — досі
Оператори СРСР
Росія
Війни Війна в Афганістані 1979—1989
Перша Чеченська війна
Друга Чеченська війна
Історія виробництва
Розробник Горьковський машиннобудівний завод
Виготовлення 1983 —
Варіанти 2Б14-1
Характеристики
Вага 42 (48, 2Б14-1) кг[1]
Обслуга 2-4 особи

Снаряд 3,1 кг осколкова міна
Димова міна
Калібр 82 мм
Підвищення від +45° до +85°
Траверс ±4° (без переставляння опори)
Темп вогню 24 пос/хв (без виправлення навідки)
15 пос/хв (з виправленням навідки)
Дальність вогню
Максимальна 85 — 3 922 м (з далекобійним снарядом)
85 — 3 100 м (з повним перемінним снарядом)
Приціл Оптичний МПМ-44М

2Б14 «Піднос» у Вікісховищі

2Б14 «Піднос» (рос. 2Б14 «Поднос») — радянський міномет калібру 82 мм, призначений для використовування тих же мін, що й 2Б9 «Васильок». Призначається для знищення та подавлення живої сили та вогневих засобів противника для підтримки мотострілецької роти.

Історія

На початку 1970-х років 82-мм міномети були зняті з озброєння Радянських Збройних сил. Командування сухопутних військ до кінця 70-х років не знаходило їм місця у штатах стрілецьких рот. Лише з початком війни в Афганістані стало ясно, що тільки 82-мм міномети можуть забезпечити стрілецьким підрозділам необхідну вогневу підтримку і супровід при проведенні бойових дії у гірській місцевості.

Міномет був розроблений одним з конструкторських бюро Горьковського машинобудівного заводу. При створенні міномета широко використовувалися нові високоміцні матеріали, що уможливило скоротити його вагу у порівнянні з мінометами зразку 1937 і 1941 років понад півтора рази. Полігонні випробування проведено в Афганістані. Прийнятий на озброєння 1983 року.

Будова

Міномет зроблений за класичною жорсткою схемою, без противідкатних приладів, заряджається з дула. Складається зі ствола, двоноги-лафета, опорної плити та прицільних пристроїв. Ствол — гладкостінна труба з нагвинтним казенником. Приціл оптичний МПМ-44М. Лафет-двонога складається з власне двоноги з підіймальним механізмом і механізмом регулювання, обертального механізму, двох амортизаторів та обойми для з'єднання лафету зі стволом. Опорна плита має круглу форму, і є штампованою конструкцією з привареними знизу ґрунтозачепами, які унеможливлюють рух ствола міномета під час пострілу. Ще одна конструктивна особливість — наявність на стволі запобіжника від подвійного заряджання. Він призначається для уникнення повторного заряджання, якщо у стволі вже знаходиться міна (це неминуче призвело б до вибуху і загибелі обслуги). У похідному стані міномет розбирається та переноситься або перевозиться у трьох в'юках. Вага в'юка ствола — 16,2 кг, вага в'юка опорної плити — 17 кг, вага в'юка двоноги — 13,9 кг. На великі відстані міномет може перевозитися у кузові армейського вантажного автомобіля (4x4 или 6x6) або у десантному відділі бронетранспортера.

Для більш оперативного використання у бою мінометів 2Б14, використовується спеціально обладнаний автомобіль УАЗ-469, укомплектований пристроями для їхнього установлення, укладання та транспортування (виріб 2И27 ЦНДІ «Буревісник» 1984 року). На одному такому автомобілі розміщуються два міномети 2Б14 (2Б14-1), ЗІП до них, і боєкомплект у двох варіантах: У першому — 116 мін (з них 36 шт. — у 12 лотках, 80 шт. — у 8 паркових ящиках);

У другому — 76 мін (з них 36 шт. — у 12 лотках, 40 шт. — у 4 паркових ящиках).

Обслуга (враховуючи водія): у першому варіанті 2 особи, у другому — 4. Максимальна швидкість пересування — 100 км/год і обмежується тільки безпекою руху.

Модифікації

Пізніше було створено модифікацію 2Б14-1, яка не має істотних конструктивних відмінностей.

Окрім того, існує версія вдосконаленого мінометного комплексу 2К-21-2, який складається з міномета 2Б-14 «Піднос», встановленого на базу самохідного тягача легкого бронювання МТ-ЛБ. Міномет пристосовано як для стрільби з шасі, так і з ґрунту. Обслуга — 5 осіб. Новий мінометний комплекс уможливлює значно скоротити час для підготовки до ведення вогню, сприяє мобільній зміні вогневих позицій, укриває екіпаж та обслугу від куль.

Примітки

  1. https://structure.mil.ru/structure/forces/ground/weapons/rvia/more.htm?id=10345266@morfMilitaryModel // Министерство обороны Российской Федерации (Минобороны России) - 82-мм миномет «Поднос» 2Б14-1

Джерела

  • http://zonwar.ru [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • http://www.mil.by [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • п
  • о
  • р
Україна Ракетне та артилерійське озброєння Сил оборони України
Міномети
Причіпні гармати і гаубиці
САУ
РСЗВ
Зенітна артилерія
Безвідкатні гармати
Танкові гармати
Гармати (гаубиці) САУ
Гармати бойових машин
Снаряди
Керовані снаряди
Оперативно-тактичні ракети

Україна — зброя української розробки та/або виробництва
* — в ЗСУ та НГУ

  1. дослідний зразок, на озброєння не прийнятий.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься.
  3. а б в г станом на 2019 рік знято з озброєння.
  4. а б в г трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.
  • п
  • о
  • р
Артилерія СРСР після 1945 року
 
Військова артилерія
Батальйонна
артилерія[ru]
82-мм автоматичний міномет 2Б9 «Васильок» • 82-мм переносний міномет 2Б14-1 «Піднос»
Гірська
76-мм гірська гармата зр. 1958 р. (М-99) • 76-мм гірська гармата зр. 1969 р. (М-1969)[ru] • 120-мм гармата 2Б16 «Нона-К»
Полкова
артилерія[ru]
57-мм гармата Ч-26  • 57-мм саморушна гармата СД-57 • 107-мм безвідкатна гармата Б-11[en]
120-мм міномет зр. 1955 р. (М-120)[ru] • 120-мм возимий міномет 2Б11
Дивізійна
артилерія[pl]
85-мм гармата Д-44 • 85-мм саморушна гармата СД-44[ru]
160-мм міномет зр. 1949 р. (М-160)[en]
140-мм БМ-14 • 140-мм РПУ-14 • 122-мм БМ-21 «Град» • 122-мм БМ-21В «Град-В» • 122-мм 9К59 «Прима»[pl] • ТОС-1 «Буратіно»
Корпусна / армійська
артилерія[de]
122-мм гармата Д-74[en] • 130-мм гармата М-46 • 152-мм гармата М-47[ru] • 152-мм гармата 2А36 «Гіацинт-Б» • 152-мм гармата 2С5 «Гіацинт»
240-мм БМ-24 • 240-мм БМ-24Т[pl] • 220-мм БМ-27 «Ураган»
Артилерія резерву
Верховного
Головнокомандування[ru]
180-мм гармата С-23[en] • 203-мм гармата 2С7 «Піон»
203-мм гаубиця Б-4М[pl]
200-мм БМД-20[en] • 300-мм БМ-30 «Смерч»
Зенітна
артилерія
Великого калібру
130-мм зенітна гармата КС-30[en] • 152-мм гармата КМ-52[en]
Середнього калібру
85-мм зенітна гармата КС-18[ru] • 100-мм гармата КСМ-65[ru] • 100-мм зенітна гармата КС-19
Малого калібру
 
Морська артилерія
Корабельна
артилерія
А-215 «Град-М»[ru] • А-22 «Огонь» • А-223 «Снєг»[ru]
> 99мм
СМ-2-1[ru] • СМ-5-1[ru] • АК-100[en] • А-190[de] • АК-130 • А-192[ru]
> 57мм
СМ-24-ЗІФ[ru] • ЗІФ-31 • ЗІФ-75[ru] • АК-725[pl] • АК-726[en] • АК-176[en] • А-220[ru]
> 20мм
У-23 • 84-КМ • 2М-3 • 2М-8 • 70-К[ru] • В-11[ru] • СМ-20-ЗІФ[ru] • АК-230 • АК-306 • АК-630 • 6К30ГШ
Берегова
артилерія
Стаціонарна
МБ-3-12 • МБ-2-180[ru] • МУ-1[ru]
Рухома
КСМ-65[ru] • СМ-4-1[ru] • СМ-9-1 • БР-108 • А-222 «Берег» • ДП-62 «Дамба»[ru]
Це незавершена стаття про артилерію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

П:  Портал «Військова техніка» П:  Портал «Військова справа»