APCS

Наявні структури

Пошук ортологів: PDBe RCSB

Список кодів PDB
4AYU, 1GYK, 1LGN, 1SAC, 2A3W, 2A3X, 2A3Y, 2W08, 3D5O, 3KQR, 4AVS, 4AVT, 4AVV

Ідентифікатори

Символи

APCS, HEL-S-92n, PTX2, SAP, amyloid P component, serum

Зовнішні ІД

OMIM: 104770 MGI: 98229 HomoloGene: 123932 GeneCards: APCS

Реагує на сполуку

miridesap^[1]

Онтологія гена
Молекулярна функція	• calcium ion binding • unfolded protein binding • зв'язування з іоном металу • virion binding • complement component C1q complex binding • carbohydrate binding • identical protein binding • low-density lipoprotein particle binding
Клітинна компонента	• blood microparticle • GO:0005578 Позаклітинна матриця • екзосома • клітинне ядро • міжклітинний простір • extracellular region • collagen-containing extracellular matrix
Біологічний процес	• negative regulation of monocyte differentiation • negative regulation of acute inflammatory response • negative regulation of viral entry into host cell • chaperone-mediated protein complex assembly • negative regulation of viral process • negative regulation of glycoprotein metabolic process • згортання білків • acute-phase response • negative regulation of exo-alpha-sialidase activity • negative regulation of wound healing • вроджений імунітет • complement activation, classical pathway
Джерела:Amigo / QuickGO

Шаблон експресії

Більше даних

Ортологи

Види

Людина

Миша

Entrez


325


20219

Ensembl


ENSG00000132703


ENSMUSG00000026542

UniProt


P02743


P12246

RefSeq (мРНК)


NM_001639


NM_011318

RefSeq (білок)


NP_001630


NP_035448

Локус (UCSC)

Хр. 1: 159.59 – 159.59 Mb

Хр. 1: 172.72 – 172.72 Mb

PubMed search

^[2]

^[3]

Вікідані

Див./Ред. для людей

Див./Ред. для мишей

APCS (англ. Amyloid P component, serum) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 1-ї хромосоми. ^[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 223 амінокислот, а молекулярна маса — 25 387^[5].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MNKPLLWISV	LTSLLEAFAH	TDLSGKVFVF	PRESVTDHVN	LITPLEKPLQ
NFTLCFRAYS	DLSRAYSLFS	YNTQGRDNEL	LVYKERVGEY	SLYIGRHKVT
SKVIEKFPAP	VHICVSWESS	SGIAEFWING	TPLVKKGLRQ	GYFVEAQPKI
VLGQEQDSYG	GKFDRSQSFV	GEIGDLYMWD	SVLPPENILS	AYQGTPLPAN
ILDWQALNYE	IRGYVIIKPL	VWV

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном кальцію, лектинами. Секретований назовні.

Література

The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Thompson A.R., Enfield D.L. (1978). Human plasma P component: isolation and characterization. Biochemistry. 17: 4304—4311. PMID 81686 DOI:10.1021/bi00613a030
Kiernan U.A., Nedelkov D., Tubbs K.A., Niederkofler E.E., Nelson R.W. (2004). Proteomic characterization of novel serum amyloid P component variants from human plasma and urine. Proteomics. 4: 1825—1829. PMID 15174148 DOI:10.1002/pmic.200300690
Hohenester E., Hutchinson W.L., Pepys M.B., Wood S.P. (1997). Crystal structure of a decameric complex of human serum amyloid P component with bound dAMP. J. Mol. Biol. 269: 570—578. PMID 9217261 DOI:10.1006/jmbi.1997.1075
Ohnishi S., Maeda S., Shimada K., Arao T. (1986). Isolation and characterization of the complete complementary and genomic DNA sequences of human serum amyloid P component. J. Biochem. 100: 849—858. PMID 3029048
Prelli F., Pras M., Frangione B. (1985). The primary structure of human tissue amyloid P component from a patient with primary idiopathic amyloidosis. J. Biol. Chem. 260: 12895—12898. PMID 4055725

Примітки

↑ Сполуки, які фізично взаємодіють з amyloid P component, serum переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:584 (англ.) . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
↑ UniProt, P02743 (англ.) . Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 6 лютого 2017.