LibreOffice

LibreOffice
Тип Офісний пакет
Розробник The Document Foundation
Перший випуск 25 січня 2011
Стабільний випуск 7.5.4 (2 червня 2023; 11 місяців тому (2023-06-02))
Платформа IA-32, x86_64, ARM, PowerPC, MIPS, IBM System/390, Android, Linux, Windows і macOS
Операційна система Windows[1], Android[1], кросплатформова програма, Haiku[2], UNIX-подібні операційні системи[3] і Linux[3]
Мова програмування C++, XML, Java[4]
Українська мова частково[1]
Ліцензія Mozilla Public License Версія 2.0
Онлайн-документація help.libreoffice.org
Репозиторій git.libreoffice.org/core
Вебсайт libreoffice.org

LibreOffice — вільний та крос-платформовий офісний пакет. LibreOffice працює на операційних системах Microsoft Windows, Gnu/Linux та macOS[5] i є одним з провідних вільних аналогів Microsoft Office[6][7].

Основним форматом файлу LibreOffice є відкритий формат офісних документів OpenDocument, версія 1.1 якого була затверджена як міжнародний стандарт ISO/IEC 26300:2006/Amd 1:2012[8]; окрім того, LibreOffice підтримує формати Microsoft Office та інших офісних пакетів для досягнення максимальної сумісності.

Історія

LibreOffice був заснований восени 2010 як незалежне відгалуження (форк) від розробки OpenOffice.org (нині — Apache OpenOffice) через розбіжності поглядів на майбутній розвиток проєкту незалежних розробників і компанії Oracle Corporation, тодішнім власником OpenOffice.org.

Після придбання в 2009 році Sun Microsystems корпорацією Oracle співтовариство розробників вільного офісного пакету OpenOffice.org опинилося на роздоріжжі. У вересні 2010 провідні розробники OpenOffice.org оголосили про створення нової некомерційної організації Document Foundation з метою продовження розвитку офісного пакету як проєкту, незалежного від компанії Oracle. Підтримали ініціативу компанії Canonical, Credativ, Collabora, Google, Novell і Red Hat, а також некомерційні організації Free Software Foundation, Open Source Initiative (OSI), OASIS і GNOME Foundation.[9]

Що стосується Oracle, то до цієї компанії було відправлено запрошення увійти до складу основних членів нової організації. Також розробники запропонували Oracle безоплатно передати в руки нової організації бренд OpenOffice.org. На момент утворення Document Foundation відповіді від Oracle не надійшло, відтак було прийнято рішення, що офісний пакет буде розвиватися під ім'ям LibreOffice.

У грудні 2010 творці BrOffice, популярного бразильського відгалуження від офісного пакету OpenOffice.org, прийняли рішення продовжити подальший розвиток проєкту спільно з командою розробників LibreOffice.[10] BrOffice користується великою популярністю в Бразилії — цим пакетом користується понад 15 млн осіб. У Бразилії сформована досить зріла й велика спільнота розробників BrOffice, яка має намір передати свої напрацювання проєкту LibreOffice і надалі розвивати локалізовану для Бразилії версію спільними зусиллями. Для координації роботи в Бразилії створено Центр просування передового досвіду на базі вільного програмного забезпечення, який, окрім роботи над LibreOffice, буде допомагати й іншим вільним проєктам, а також займатися підготовкою фахівців з вільного програмного забезпечення.

Перший стабільний випуск

25 січня 2011 організація Document Foundation оголосила перший стабільний випуск офісного пакету LibreOffice 3.3. До складу програмного рішення входять текстовий процесор Writer, табличний процесор Calc, майстер презентацій Impress, векторний графічний редактор Draw, редактор формул Math і модуль управління базами даних Base. Перший стабільний випуск LibreOffice включив як зміни, підготовлені до OpenOffice.org 3.3 (наприклад, включені всі 14 стандартних шрифтів PDF-документів), так і нові можливості власне LibreOffice (наприклад імпорт SVG-графіки). Всі застосунки перекладені на десятки мов, включно з українською.

Через день після випуску фондом Document Foundation першої стабільної версії пакету офісних застосунків LibreOffice 3.3 побачила світ портативна збірка продукту, що функціонує безпосередньо з USB-накопичувача на будь-якому комп'ютері під управлінням Windows. Новинка, іменована LibreOffice Portable 3.3, не вимагає установки, не смітить у системі, нічим не поступається стаціонарному варіанту і, бувши налаштованою один раз, завжди працює так, як хоче того користувач.

Особливості нумерації версій

Сторінка, відкрита в текстовому процесорі LibreOfficeWriter.

Починаючи з LibreOffice 3.4, розробниками представлений новий підхід до маркування версій офісного пакету[11]. Перший випуск у новій гілці (наприклад, 3.4.0) буде мати статус фінального релізу, який ще не можна вважати повністю стабільним, але вже не варто розглядати як тестову версію для розробників. Фінальний реліз буде розрахований на використання досвідченими користувачами, які не бояться помилок і готові випробувати нову версію на реальних завданнях.

Через деякий час після фінальної версії будуть доступні коригувальні релізи (3.4.1, 3.4.2 тощо), під час одного з таких випусків (наприклад, 3.4.2) на підставі оцінки якості буде оголошено про готовність LibreOffice до промислової експлуатації, що передбачає можливість широкомасштабного впровадження офісного пакету серед всіх користувачів. Всі нові випуски будуть виходити через фіксовані проміжки часу.

Розклад випусків LibreOffice

Версії LibreOffice
Випуск Версія Дата виходу Опис
3.3 3.3.0 beta 14 жовтня 2010
3.3.0 26 січня 2011
3.3.1 23 лютого 2011
3.3.2 22 березня 2011
3.3.3 16 червня 2011
3.3.4 17 серпня 2011
3.4 3.4.0 3 червня 2011
3.4.1 1 липня 2011
3.4.2 1 серпня 2011
3.4.3 31 серпня 2011
3.4.4 9 листопада 2011
3.4.5 16 січня 2012
3.4.6 22 березня 2012
3.5 3.5.0 14 лютого 2012
3.5.1 15 березня 2012
3.5.2 5 квітня 2012
3.5.3 2 травня 2012
3.5.4 30 травня 2012
3.5.5 11 липня 2012
3.5.6 15 серпня 2012
3.5.7 18 жовтня 2012
3.6 3.6.0 8 серпня 2012
3.6.1 29 серпня 2012
3.6.2 4 жовтня 2012
3.6.3 1 листопада 2012
3.6.4 5 грудня 2012
3.6.5 30 січня 2013
3.6.6 11 квітня 2013
3.6.7 18 липня 2013
4.0 4.0.0 7 лютого 2013 Теми оформлення, вставляння коментарів у документ[12]
4.0.1 6 березня 2013
4.0.2 4 квітня 2013
4.0.3 9 травня 2013
4.0.4 19 червня 2013
4.0.5 22 серпня 2013
4.0.6 23 жовтня 2013
4.1 4.1.0 25 липня 2013 Бокові панелі, поворот зображень, вбудовування шрифтів у документи[13]
4.1.1 29 серпня 2013
4.1.2 4 жовтня 2013
4.1.3 1 листопада 2013
4.1.4 18 грудня 2013
4.1.5 11 лютого 2014
4.1.6 29 квітня 2014
4.2 4.2.0 30 січня 2014 Нове стартове вікно, новий рушій у Calc [14]
4.2.1 20 лютого 2014
4.2.2 13 березня 2014
4.2.3 10 квітня 2014
4.2.4 8 травня 2014
4.2.5 20 червня 2014
4.2.6 5 серпня 2014
4.2.7 30 жовтня 2014
4.2.8 12 грудня 2014
4.3 4.3.0 30 липня 2014
4.3.1 28 серпня 2014
4.3.2 25 вересня 2014
4.3.3 30 жовтня 2014
4.3.4 14 листопада 2014
4.3.5 18 грудня 2014
4.3.6 20 лютого 2015
4.3.7 26 квітня 2015
4.4 4.4.0 29 січня 2015
4.4.1 26 лютого 2015
4.4.2 2 квітня 2015
4.4.3 25 квітня 2015
4.4.4 30 червня 2015
4.4.5 30 липня 2015
4.4.6 3 листопада 2015
4.4.7 10 грудня 2015
5.0 5.0.0 5 серпня 2015 Підтримка церковнослов'янської мови як стандартної локалі з відповідним функціоналом (відсутня на даний час на інших офісних платформах). [2] [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.]
5.0.1 27 серпня 2015
5.0.2 23 сентября 2015
5.0.3 3 листопада 2015
5.0.4 17 грудня 2015[15]
5.0.5 15 лютого 2016
5.0.6 Ще невідомо.
5.1 5.1.0 10 лютого 2016
5.1.1 10 березня 2016
5.1.2 7 квітня 2016
5.1.3 12 травня 2016 Найбільш помітною зміною є забезпечення роботи з даними в Google Drive на платформах Linux і OS X (раніше виникали проблеми при спробі входу в Google Drive з даних платформ).[3] [Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.]
5.2 5.2.0 23 червня 2016
5.3 5.3.0 1 лютого 2017 Підтримка вертикально орієнтованих рядків (для традиційного монгольського письма).

Підтримка сілезької мови та угорських рун.[16]

Компоненти LibreOffice

Модуль Файли Примітки Схожі застосунки
LibreOffice Writer .odt Текстовий процесор та візуальний редактор HTML OpenOffice.org Writer
AbiWord
KWord
Microsoft Word
Pages
TextMaker
LibreOffice Calc .ods Табличний процесор OpenOffice.org Calc
Gnumeric
KSpread
Microsoft Excel
Numbers
PlanMaker
LibreOffice Impress .odp Програма підготовки презентацій OpenOffice.org Impress
Keynote
KPresenter
Microsoft PowerPoint
SoftMaker Presentations
LibreOffice Base .odb Механізм підключения до зовнішніх СУБД
та вбудованих СУБД HSQLDB, Firebird (з вер. 4.2)
OpenOffice.org Base
Kexi
Microsoft Access
LibreOffice Draw .odg Векторний графічний редактор Inkscape
OpenOffice.org Draw
Adobe Illustrator
CorelDRAW
Dia
Kivio
Microsoft Expression Design
Microsoft Visio
LibreOffice Math .odf Редактор формул OpenOffice.org Math
KFormula
MathType
Microsoft Equation Tools
Math Input Panel

Репозиторії доповнень і шаблонів

У жовтні 2011 організація Document Foundation запустила в експлуатацію два репозиторії: extensions.libreoffice.org і templates.libreoffice.org, в яких представлена колекція доповнень і шаблонів типових форм документів і макетів оформлення презентацій[17]. Під доповненнями розуміються інструменти, які можуть бути додані або вилучені незалежно від основного застосунку LibreOffice. Доповнення можуть як додавати принципово нові можливості, так і розширювати або спрощувати роботу з наявною функціональністю.

В каталоги приймаються тільки доповнення та шаблони під вільними ліцензіями. Для виділення найкорисніших і найцікавіших елементів кожному з доповнень присвоюється певний рейтинг, обчислений на основі позитивних і негативних відгуків користувачів. Інтерфейс каталогів написаний на мові Python з використанням платформи Plone.

Використання

Сторінка (інтерфейс) LibreOfficeCalc, аналог Excel

LibreOffice — потужний офісний пакет, що повністю сумісний з 32/64-бітними системами. Перекладений більш ніж 30 мовами світу. Підтримує більшість популярних операційних систем, включаючи GNU/Linux, Microsoft Windows і Mac OS X.

LibreOffice повністю безкоштовний і має відкритий сирцевий код, отже, будь-який користувач на власний розсуд має можливість безкоштовно завантажувати, використовувати і вивчати LibreOffice. LibreOffice безкоштовний як для приватного, так і для освітнього або комерційного використання. Може використовуватися без будь-яких ліцензійних зборів будь-ким.

Відзнаки

У 2011 році LibreOffice був визнаний найкращим відкритим проєктом за версією InfoWorld BOSSIE Award 2011[18] і найпопулярнішим проєктом на думку Open World Forum Experiment Award.

Примітки

  1. а б в Free Software Directory
    d:Track:Q2470288
  2. LibreOffice is now available for Haiku
  3. а б https://www.libreoffice.org/download/download-libreoffice/
  4. The LibreOffice Open Source Project on Open Hub: Languages Page. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
  5. System Requirements (англ.) . Офіційна вебсторінка проєкту LibreOffice. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
  6. Now two years old, LibreOffice is going strong (англ.) . PCWorld. 28 09 2012. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  7. LibreOffice 3.4 (англ.) . PCMag.com. 15 червень 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2012.
  8. ISO/IEC 26300:2006/Amd 1:2012 Open Document Format for Office Applications (OpenDocument) v1.1. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
  9. Разработчики OpenOffice.org создали независимый форк проєкта — LibreOffice. Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 9 грудня 2010.
  10. Сообщество BrOffice подключается к развитию проєкта LibreOffice. Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 9 грудня 2010.
  11. Проект LibreOffice меняет форму нумерации стабильных релизов. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 11 червня 2011.
  12. Нові можливості і виправлення помилок у 4.0 [Архівовано 2013-05-19 у Wayback Machine.](рос.)
  13. Нові можливості і виправлення помилок у LibreOffice 4.1 [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  14. Нові можливості і виправлення помилок у LibreOffice 4.2 [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  15. 5.0.4 [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 3 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. Завершено тестирование репозитория дополнений и шаблонов для LibreOffice. Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 29 жовтня 2011.
  18. В рамках премии Bossie Awards 2011 отмечено лучшее открытое ПО. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 16 січня 2012.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: LibreOffice
  • Офіційний сайт [Архівовано 24 березня 2021 у Wayback Machine.]
  • The Document Foundation [Архівовано 21 червня 2012 у WebCite]
  • Сайт дистрибутиву LibreOffice Portable
  • Вікі LibreOffice [Архівовано 12 березня 2012 у Wayback Machine.] (зокрема LibreOffice українською [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.])
  • Всі версії LibreOffice [Архівовано 15 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Facebook (англ.) · Сабреддіт (англ.) · Twitter (англ.)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Вікісховище · YouTube (англ.)
Тематичні сайти
Quora · Zhihu
Словники та енциклопедії
Велика каталанська енциклопедія · NicoNicoPedia
Довідкові видання
Англійська Вікідія · Іспанська Вікідія · Французька Вікідія · Namuwiki
Нормативний контроль
BNE: XX5483185 · BNF: 16598511p · Freebase: /m/0dsdths · GND: 1035495228 · J9U: 987009957537905171 · LCCN: no2014101401 · SUDOC: 160578574 · VIAF: 309856297
  • п
  • о
  • р
LibreOffice
Застосунки
Десктопні
Мобільні
  • Impress Remote
  • LibreOffice Viewer
Серверні
  • LibreOffice Online
Технології
  • CppUnit
  • LibreLogo
  • LibreOffice Basic
  • OpenDocument
  • Universal Network Objects
Організації
  • п
  • о
  • р
Настільні
пакети
Вільні
Пропрієтарні
Нині не
розробляються
Apps
Мобільні
пакети
Пропрієтарні
Мережеві
пакети
Вільні
  • Tiki Wiki CMS Groupware
Пропрієтарні
Пов'язані
технології
Див. також
  • Категорія
  • Список
  • Порівняння
  • Commons
    • п
    • о
    • р
    Стільничні середовища,
    віконні менеджери тощо
    KDEGNOMEXfceLXDEXPdeJDSCDEX11MetacityEnlightenmentSawfishXMonadOpenboxAfterStepAwesomeFVWMFluxboxBlackbox • Window Maker
    Прикладні програми,
    пакети, утиліти тощо
    OpenOffice • LibreOffice • KOfficeCalligra SuiteGnome Office • Siag Office • AbiwordGnuCashKMyMoneyInkscapeSodipodiGnumericPlannerEmacsVimKateTellicoGIMP • Kivio • GwenView • KView • Evince • Cedega • WineAmarokMPlayerXP • Listen • LinDVD • KinoTotemKaffeineRhythmboxK3b • KPDF • Scribus • Dolphin • KonquerorKrusader • Nautilus • Thunar • Epiphany • Galeon • OperaFirefox • Arora • IceCatThunderbirdEvolutionKMailSkypeKopeteEkigaAkregatorKGetArkJabberMPlayerXineAlacarteStarDictDigiKamKexiRKWardOkularBeagleYaSTKdepim • Kdetoys • Konsole • KCHMViewer
    Розробка ПЗ
    EclipseNetBeansKDevelop • QTDesigner • Code::Blocks • MonoDevelopCylixLazarus
    Технології та бібліотеки
    OpenGLCairoPlasma • Akonadi • Decibel • Flake • Kross • Oxygen • Phonon • Quasar • Solid • Sonnet[en] • Soprano[pl] • Strigi • ThreadWeaver • JavaMono